заморський

ЗАМО́РСЬКИЙ, а, е.

1. Який знаходиться, живе або відбувається за морем.

І хотів би Сашко, звичайно, бути моряком далекого плавання — щоб плавати доброю посудиною в заморські краї, по морях і океанах цілого світу (Смолич, V, 1959, 26);

Не вкриють неба хмари, не задзвенять мечі і палаші, не переплавлять крові на долари заморські бізнесмени-торгаші (Гонч., Вибр., 1959, 232);

Заморська подорож;

// Прибулий або привезений з-за моря.

Заморський гість з прихованою цікавістю поглядав на розписні стіни і стелі (Ів., Таємниця, 1959, 174);

[Князь:] З далеких Сторін, із Греції, з-за моря їдуть Купці до нас, з Венеції, з Морави, Заморські скарби і достатки йдуть На Русь… (Фр., IX, 1952, 217);

// заст. Взагалі чужоземний.

В обід пили заморські вина. Не можна всіх їх розказать (Котл., І, 1952, 174);

Софіївка — це діброви, луки, переліски; це озера, квітники, скелі з гротами, водограї і водоспади, заморські рослини (Смолич, II, 1958, 11).

2. заст., нар.-поет. Незвичайний, дивовижний.

Усі ж то позадирали голови і дивляться, як пан Забрьоха, мов птах який заморський, летить попід небесами (Кв.-Осн., II, 1956, 201).