1. Словник української мови в 11 томах

запитувач

ЗАПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто запитує.

Відповідь, видимо, не зовсім задовольняє.. запитувачів, бо запитання не припиняються (Вишня, II, 1956, 354).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запитувач — запи́тувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. запитувач — -а, ч. Той, хто запитує. Великий тлумачний словник сучасної мови