запораний
ЗАПО́РАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до запо́рати 2.
Знову над полем широкий звичний рокіт мотора [трактора]. Від гона до гона — ширшає запоране поле (Рад. Укр., 14.V 1963, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me