1. Словник української мови в 11 томах

запоручитися

ЗАПОРУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док., рідко. Те саме, що поручи́тися.

Хто запоручиться, що шановний господар не наставив довкола шпиків із своєї вірної сторожі? (Смолич, І, 1958, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запоручитися — -учуся, -учишся, док., рідко. Те саме, що поручитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запоручитися — запоручи́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. запоручитися — ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. Словник синонімів української мови