1. Словник української мови в 11 томах

запрягати

ЗАПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш; мин ч. запрі́г, запрягла́, ло́; док., перех.

1. Надягаючи упряж на коня або на іншу тварину і прикріпляючи її до воза, саней і т.ін., готувати до їзди.

Запрягає Чіпка коней, іде в Гетьманське (Мирний, І, 1949, 386);

Мисливець Журавльов запрягав собак і виїздив по кризі полювати на островах (Трубл., Лахтак, 1953, 35);

Батько коні запріг свіжі й поїхав (Вовчок, І, 1955, 231);

Я запріг волів своїх сивих Та й пішов орати по нивах (Щог., Поезії, 1958, 82);

*Образно. Кайданами міняються [пани], Правдою торгують. І господа зневажають, — Людей запрягають В тяжкі ярма (Шевч., І, 1951, 330);

// Готувати віз, сани і т. ін., впрягаючи в них коня або інших тварин.

Велів він мерщій запрягати берлин… (Граб., 1, 1959, 174);

— Запрягай воза й вези мене (Довж., І, 1958, 267).

2. перен., розм. Примушувати багато працювати, виконувати важку або тривалу роботу.

Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у віз (Н.-Лев., II, 1956, 325);

Він [куховар] радий запрягти Хому, засадити його чистити картоплю (Гончар, III, 1959, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запрягати — (коня) впрягати; (кого) брати <�убирати> в шори, сідати на шию кому; (кого, до роботи) примушувати, (в ярма) поневолювати. Словник синонімів Караванського
  2. запрягати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  3. запрягати — -аю, -аєш, недок., запрягти, -яжу, -яжеш; мин. ч. запріг, запрягла, запрягло; док., перех. 1》 Надягаючи упряж на коня або на іншу тварину і прикріпляючи її до воза, саней і т. ін., готувати до їзди. || Готувати віз, сани і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запрягати — запряга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. запрягати — Запряжу бугая, куди люди, туди й я, запряжу другого, сідай, жінко, небого. Чоловік мусить робити те, що роблять всі чоловіки, а жінка те, що роблять жінки. Перше запрягай, а потому поганяй. Спочатку найми мене до праці, а вже потім будеш поганяти мною. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. запрягати — запрягти́ / запряга́ти в (тяжке́) ярмо́ кого. Поневолити, примусити працювати на себе. Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Фразеологічний словник української мови
  7. запрягати — Запряга́ти, -га́ю, -га́єш, -га́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)