1. Словник української мови в 11 томах

зараза

ЗАРА́ЗА, и, ж.

1. Мікроорганізми, що є збудниками інфекційних хвороб.

«Рідная голубонько, серденько-паньматко! Одпусти в село мене поховать дитятко!» Пані як розходиться, — зразу до одказу: «Ти сюди ще, каже їй, занесеш заразу!» (Щог., Поезії, 1958, 152);

— Ваш виноградник заражений, на корінцях зараза, вона може перейти на сусідні виноградники,… (Коцюб., І, 1955, 217);

Носили [батьки] до церкви хворих дітей, причащали з одної ложечки — розкидали заразу по всьому селу… (Крот., Сини.., 1948, 26).

2. заст. Епідемічна хвороба, епідемія.

Від зарази скот попух (Фр., XI, 1952, 224);

Минуло сто літ, — на могилах людей, що погинули від зарази, ярий моріг зазеленів, а нащадки їх спокійно ходили по горах-полонинах (Л. Укр., III, 1952, 550).

3. перен. Що-небудь негативне, що може поширюватися, перейматися.

Єдиним класом в Росії, якому не вдалося прищепити зарази шовінізму, є пролетаріат (Ленін, 21, 1950, 278).

4. ч. і ж., розм. Уживається як лайливе слово.

— Я її [Домаху], заразу, застрелю отут! (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зараза — Інфекція; ЖМ. епідемія, пошесть; ЛАЙ. ЗАНУДА. Словник синонімів Караванського
  2. зараза — -и, ж. 1》 Мікроорганізми, що є збудниками інфекційних хвороб. 2》 заст. Епідемічна хвороба, епідемія. 3》 перен. Що-небудь негативне, що може поширюватися, перейматися. 4》 ч. і ж., розм. Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зараза — зара́за іменник жіночого роду за один раз Орфографічний словник української мови
  4. зараза — зара́за неприємна, підла, погана людина (м, ср, ст)|| = креатура ◊ злодійська зара́за вул. злодій без почуття злодійської честі (ст)|| = злодій Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зараза — ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність)... Словник синонімів української мови
  6. зараза — Зара́за, -зи, -зі; -ра́зи, -ра́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зараза — Зараза, -зи ж. 1) Зараза. Не злякають тебе стріли, що летять удень на тебе, а ні болість в темну добу, ні зараза ополудні. К. Псал. 213. 2) раст. Orobanche Epithimum Dec. ЗЮЗО. І. 130. Словник української мови Грінченка