1. Словник української мови в 11 томах

зарюманий

ЗАРЮ́МАНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зарю́мсаний.

Чорнобривий угрин чи хорват, бравий вояк з-поміж найманців Однокрила, тяг кудись огрядну червонопику молодичку, розхристану, зарюману (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 460).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарюманий — -а, -е, розм. Те саме, що зарюмсаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарюманий — зарю́маний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. зарюманий — ЗАПЛА́КАНИЙ (про очі, обличчя — із слідами сліз, змочений сльозами; про людину — розпухлий, почервонілий від плачу), СПЛА́КАНИЙ розм., НАПЛА́КАНИЙ розм., ЗАРЮ́МСАНИЙ розм., ЗАРЮ́МАНИЙ розм. Словник синонімів української мови