засвідчити
ЗАСВІ́ДЧИТИ див. засві́дчувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засвідчити — [засв’іджчиетие] -чу, -чиеш; нак. -в'іджч, -в'іджчтеи Орфоепічний словник української мови
- засвідчити — див. засвідчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засвідчити — засві́дчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- засвідчити — ВИЗНАВА́ТИ (вказувати на правильність, правдивість чого-небудь), ПРИЗНАВА́ТИСЯ, ПІДТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОТВЕ́РДЖУВАТИ, СТВЕ́РДЖУВАТИ, ЗАСВІ́ДЧУВАТИ, ПРИЗНАВА́ТИ розм. — Док.: ви́знати, призна́тися, підтве́рдити, потве́рдити, стве́рдити, засві́дчити, призна́ти. Словник синонімів української мови
- засвідчити — Засві́дчити, -сві́дчу, -дчиш, -дчать; засві́дчи, -дчіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- засвідчити — Засвідчити см. засвідчувати. Словник української мови Грінченка