заслуга
ЗАСЛУ́ГА, и, ж.
1. Вчинок, діяльність, гідні поваги, загального визнання, високої оцінки.
А все-таки Петро Коваленко, хоч за такий короткий час, прислужився громаді. Громада за ті його заслуги дарувала йому свиту та й чоботи (Март., Тв., 1954, 180);
В районі не було людини, яка б не знала заслуг Федора Петровича в колгоспному будівництві (Руд., Остання шабля, 1959, 90);
Величезна заслуга Леніна полягає в тому, що він не тільки розвінчав колоніалізм, але й указав шляхи визволення поневолених ним народів (Ком. Укр., 5, 1960, 29);
// Позитивна риса.
Ви.. признаєте у мене порядну форму віршів, — я сього не ставлю собі в велику заслугу, бо се ж повинність кожного, хто пише вірші не для забавочки тільки, добирати кращої форми (Л. Укр., V, 1956, 93).
По заслу́зі — відповідно до того, що заслужив, чого гідний, вартий.
По заслузі шана й Васі, Бо хоч рік він у Донбасі, А веде уже перед! (С. Ол., Вибр., 1959, 205);
Хай йому грець-відшмагали, по заслузі, нехай другий раз не лізе до чесних людей! (Смолич, Мир… 1958, 19)
2. розм. Винагорода, відзнака.
Я в свого пана служив І заслуги не получив (Чуб., V, 1874, 1014);
Ой, на горі огонь горить, А в долині козак лежить. Накрив очі китайкою, Заслугою козацькою (Укр.. лір. пісні, 1958, 474).
Значення в інших словниках
- заслуга — заслу́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- заслуга — [заслуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
- заслуга — -и, ж. 1》 Вчинок, діяльність, гідні поваги, загального визнання, високої оцінки. || Позитивна риса. По заслузі — відповідно до того, що заслужив, чого гідний, вартий. 2》 розм. Винагорода, відзнака. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заслуга — Котюзі по заслузі. Дістав належну кару. Котюга—собака. Правдива заслуга, як велика ріка, що глибша, то тихійше іде. Заслужений чоловік не величається, а робить тихо своє діло. Приповідки або українсько-народня філософія
- заслуга — НАГОРО́ДА (те, що дається для відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.); ВІДЗНА́КА (нагорода за заслуги в якій-небудь галузі діяльності); ВИ́НАГОРО́ДА, ЗАСЛУ́ГА розм. (те, що є нагородою за якісь послуги або заслуги, платою за працю тощо); ПРЕ́МІЯ (перев. Словник синонімів української мови
- заслуга — Заслуга, -ги ж. 1) Заслуга. Котюзі по заслузі. Ном. № 7089. 2) Вознагражденіе, жалованье. Що я в свого пана служив і заслуги не получив. Чуб. V. 1014. Мари вкрити червоною китайкою, заслугою козацькою. К. Досв. 48. ум. заслуженька. Словник української мови Грінченка