1. Словник української мови в 11 томах

затонкий

ЗАТОНКИ́Й, а, е, розм. Надто тонкий.

На ранок їм [хлопцям] забрили чуба І в прийом жовнірський повели. Із прийому постоли вернули — Для походів шкіра затонка (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 59);

До поважної Ревиної статури не пасує лише голос. Він затонкий, лементливий (Мушк., Серц.., 1962, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затонкий — затонки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. затонкий — -а, -е, розм. Надто тонкий. Великий тлумачний словник сучасної мови