1. Словник української мови в 11 томах

затужавіти

ЗАТУЖА́ВІТИ, іє. Док. до тужа́віти.

Земля, затужавіла, на деревах з’явився сніговий мох (Збан., Курил. о-ви, 1963, 194);

За ніч затужавіли калюжі.., і коні сковзаються, спотикаються на слизькому льоду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 601);

*Образно. Серце затужавіло, зробилося, як криця, і болить, і болить, і не перестає (Вас., І, 1959, 109);

Сергійова душа захолола і затужавіла, мов цей бетон (Гур., Друзі.., 1959, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затужавіти — затужа́віти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затужавіти — -іє. Док. до тужавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затужавіти — ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. затужавіти — Затужавіти, -вію, -єш гл. = затугавіти. Затужавіла капуста. Зміев. у. Словник української мови Грінченка