1. Словник української мови в 11 томах

заїжджений

ЗАЇ́ЖДЖЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заї́здити¹.

Ще здалека він побачив коло лікарняної брами двох прив’язаних до дерева заїжджених коней (А.-Дав., За ширмою, 1963, 167);

Як де вдовина нива, неодмінно зроблять дорогу. Зачала лопаткою землю копать мати. Земля збита, заїжджена (Горд., II, 1959, 7).

ЗАЇ́ЖДЖЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заїздити².

Правильно заїжджене лоша спокійно ставиться до навколишнього оточення й довіряє людині (Конярство, 1957, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїжджений — заї́жджений 1 дієприкметник змучений заї́жджений 2 дієприкметник виїжджений Орфографічний словник української мови
  2. заїжджений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заїздити I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заїздити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заїжджений — Заї́жджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)