1. Словник української мови в 11 томах

збідований

ЗБІДО́ВАНИЙ, а. е, діал. Виснажений.

Бачила [мати] його замученого, збідованого, бачила, що задурно терпить, що ненастанно голодує [Михайло] (Коб., II, 1956, 93);

Дід з жалем дивиться на худу збідовану конячину (Гжицький, У світ.., 1960, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збідований — збідо́ваний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. збідований — -а, -е, діал. Виснажений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збідований — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови