збірка

ЗБІ́РКА, и, ж.

1. Книжка, яка містить у собі дібрані за певним принципом твори одного або кількох авторів.

Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка «З глибини» заборонена для Росії (Коцюб., III, 1956, 342);

Якщо ця невіршована поезія сподобається Вам і личитиме до складу Вашої збірки, то приймайте її до своєї гуртової праці (Мирний, V, 1955, 395);

Щодо моєї драми, то у мене просив її Стешепко для якогось полтавського видавництва (чи се збірка в пам’ять Котляревського, чи що інше, не знаю) (Л. Укр., V, 1956, 229);

— Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (Головко, II, 1957, 488);

Якщо колись він стане справжнім поетом — першу свою друковану збірку неодмінно присвятить їй (Гур., Друзі.., 1959, 54).

Збі́рка тво́рів — окреме видання творів якого-небудь автора, зібраних разом; зібрання творів.

1939 р. видано повну збірку творів Шевченка у п’яти томах (Рад. літ-во, 11, 1949, 69).

2. Те саме, що зібра́ння 4.

Гербарії поступалися місцем колекціям пташиних яєць, яйця — вітринам багатоколірних метеликів, метелики — збіркам жучиного світу (Ю. Янов., II, 1954, 85);

Музей [українського декоративного мистецтва] мав найціннішу в республіці збірку старої гути (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 35);

// Сукупність, поєднання чого-небудь однорідного.

Революційна теорія — не збірка відірваних від життя догм, які раз назавжди встановлені і сліпо приймаються на віру, а живе керівництво до практичної дії (Рад. Укр., 13.VІІ 1957, 1).

3. заст. Сход, сходка, збори.

Зранку забігав Карпо сказати, що після водосвяття збірка.— Може, і про вас будуть балакати (Мирний, III, 1954, 47);

Згадались мені кращі люди, яких-но я знав, згадалось, як на збірках однодумців маніфестували вони свою любов до народу (Коцюб., І, 1955, 259);

// Зустріч неширокого кола людей з метою розваги, розмови і т. ін.

— А недобрі ви, дівчата..,— щебетала Христя, поспішаючи за подругою на збірку до досвітчаної матері (Мирний, III, 1954, 38).

4. перев. мн. Те саме, що збо́рки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збірка — збірка – збірник – зібрання Ці слова часто не розрізняють за значенням, тоді як кожне з них має свої змістові відтінки. Збірка – однотомне (рідше кількатомне) видання художніх творів одного автора або фольклорних записів. Збірка поезій, збірка дум. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. збірка — збі́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. збірка — ЗБІРКА – ЗБІРНИК – ЗІБРАННЯ Збірка. Однотомне (рідше кількатомне) видання художніх творів одного автора та фольклорних записів: збірка лірики, збірка дум, збірка нарисів. Збірник, -а. Літературне слововживання
  4. збірка — Збі́рка. Збирання. Посол Айм інтерпелював в справі відмовленя резервістам відпустки, котрі хотіли помочи своїм родинам при збірці буряків цукрових (Б., 1895, 24, 2) // пол. zbiórka — збір, збирання (врожаю). Українська літературна мова на Буковині
  5. збірка — Збірник, антологія; (шкільних текстів) читанка, хрестоматія; (творів) зібрання, (картин) колекція, збираниця; (статтей) кн. синопсис; (пожертв) Г. збіркова акція; ВІЙ. шикування, збір <н. в лаві збірка!>; З. збори. Словник синонімів Караванського
  6. збірка — [зб’ірка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
  7. збірка — -и, ж. 1》 Книжка, яка містить у собі дібрані за певним принципом твори одного або кількох авторів. Збірка творів — окреме видання творів якого-небудь автора, зібраних разом; зібрання творів. 2》 Те саме, що зібрання 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. збірка — ЗБІ́РКА² див. збо́рки. Словник української мови у 20 томах
  9. збірка — ЗБІ́РКА (творів), ЗБІ́РНИК, ДОБІ́РКА (перев. невелика, зібрана за певною тематикою); ЗІБРА́ННЯ (перев. велике, повне). — Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (А. Словник синонімів української мови
  10. збірка — Збі́рка, -рки, -рці; збі́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. збірка — Збірка, -ки ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собраніе чего-либо. Конст. у. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ. Вас. 154. Словник української мови Грінченка