збірка

ЗБІ́РКА (творів), ЗБІ́РНИК, ДОБІ́РКА (перев. невелика, зібрана за певною тематикою); ЗІБРА́ННЯ (перев. велике, повне). — Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (А. Головко); Воздвиженський взяв у руки збірник українських пісень і почав читати (І. Нечуй-Левицький); — У своїй добірці я мав її (співанку) в двох відмінних варіантах (І. Волошин); Зібрання творів Т. Г. Шевченка.

ЗБО́РИ мн. (зустріч членів якого-небудь колективу для обговорення або вирішення якогось питання), ЗІБРА́ННЯ рідше, ЗБІ́РКА заст.; СХО́ДИНИ мн. (зустріч, зібрання людей, об'єднаних спільними інтересами). Одного разу Данькові довелось бути на великих зборах, що проходили якраз на тому місці, де колись відбувались каховські людські ярмарки (О. Гончар); У просторий зал набилося стільки людей — видимо-невидимо. Артемові Царенку ще ніколи не доводилось бувати на таких велелюдних зібраннях (І. Цюпа); Згадались мені кращі люди, яких-но я знав, згадалось, як на збірках однодумців маніфестували вони свою любов до народу (М. Коцюбинський); Багато, багато ще подібної зелені викладав я перед громадою студентів на сходинах (Г. Хоткевич).

ЗБО́РКА перев. мн. (дрібна складка на тканині чи на одязі), БРИ́ЖІ мн., ЗБО́РИ мн., рідше, ЗБІ́РКА перев. мн., рідко. Спідниця на ній зараз не чорна, мухоярова, а сіра, довга і теж в рясних зборках (А. Шиян); Камізелька взялася брижами (І. Микитенко); На тлі чорного плаття, яке м'якими зборами облягало її струнку постать, особливо чітко вирізнялося матове обличчя (П. Панч); Густі збірки спідниць та рясне розклинення.. надають силуету округлості (з журналу). — Пор. 1. скла́дка.

ЗІБРА́ННЯ (сукупність предметів, зібраних за яким-небудь принципом), ЗБІ́РКА, КОЛЕ́КЦІЯ, МУЗЕ́Й розм. У місті були й інші великі бібліотеки та рукописні зібрання, якими могли користуватися студенти (з журналу); Гербарії поступалися місцем колекціям пташиних яєць, яйця — вітринам багатоколірних метеликів, метелики — збіркам жучиного світу (Ю. Яновський); (Шелест (відкриває валізку):) Що це!.. Цілий музей отруйних речовин (І. Кочерга).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збірка — збірка – збірник – зібрання Ці слова часто не розрізняють за значенням, тоді як кожне з них має свої змістові відтінки. Збірка – однотомне (рідше кількатомне) видання художніх творів одного автора або фольклорних записів. Збірка поезій, збірка дум. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. збірка — збі́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. збірка — ЗБІРКА – ЗБІРНИК – ЗІБРАННЯ Збірка. Однотомне (рідше кількатомне) видання художніх творів одного автора та фольклорних записів: збірка лірики, збірка дум, збірка нарисів. Збірник, -а. Літературне слововживання
  4. збірка — Збі́рка. Збирання. Посол Айм інтерпелював в справі відмовленя резервістам відпустки, котрі хотіли помочи своїм родинам при збірці буряків цукрових (Б., 1895, 24, 2) // пол. zbiórka — збір, збирання (врожаю). Українська літературна мова на Буковині
  5. збірка — Збірник, антологія; (шкільних текстів) читанка, хрестоматія; (творів) зібрання, (картин) колекція, збираниця; (статтей) кн. синопсис; (пожертв) Г. збіркова акція; ВІЙ. шикування, збір <н. в лаві збірка!>; З. збори. Словник синонімів Караванського
  6. збірка — [зб’ірка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
  7. збірка — -и, ж. 1》 Книжка, яка містить у собі дібрані за певним принципом твори одного або кількох авторів. Збірка творів — окреме видання творів якого-небудь автора, зібраних разом; зібрання творів. 2》 Те саме, що зібрання 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. збірка — ЗБІ́РКА² див. збо́рки. Словник української мови у 20 томах
  9. збірка — Збі́рка, -рки, -рці; збі́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. збірка — ЗБІ́РКА, и, ж. 1. Книжка, яка містить у собі дібрані за певним принципом твори одного або кількох авторів. Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка «З глибини» заборонена для Росії (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. збірка — Збірка, -ки ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собраніе чего-либо. Конст. у. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ. Вас. 154. Словник української мови Грінченка