звеличування

ЗВЕЛИ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. звели́чувати 1-3.

Основними мотивами Франкової поезії є звеличування в громадській ліриці людського духу, що вічно прагне правди, знання (Наука..,8, 1956, 3);

Зображуватись у поемі мусить герой, гідний оспівування і звеличування (Мал., Думки.., 1959, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звеличування — звели́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. звеличування — -я, с. Дія за знач. звеличувати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови