1. Словник української мови в 11 томах

звивання

ЗВИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. звива́ти і звива́тися.

Вона відчула на своїй шиї холодне гадюче звивання бандитської петлі, а він — злодійський удар ножа в груди (Цюпа, Назустріч.., 1958, 417).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звивання — звива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. звивання — -я, с. Дія за знач. звивати і звиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови