звивати
ЗВИВА́ТИ і рідко ІЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВИ́ТИ, зів’ю́, зів’є́ш і рідко ІЗВИ́ТИ, ізів’ю́, ізів’є́ш і діал. ЗВИ́НУТИ і рідко ІЗВИ́НУТИ, ну, неш, док., перех.
1. Скручуючи, сплітаючи нитки, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь.
Торік бувало тут, над сим потоком, Звивала я тобі вінки барвисті (Л. Укр., І, 1951, 102);
Гніздо звивають ластівки під дахом (Рильський, І, 1960, 194);
Дід звивав шнурок (Фр., VI, 1951, 180);
Кожній [дівці] хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали.., щоб їй вильце звили (Григ., Вибр., 1959, 106);
Гей на Івана, гей на Купала Красна дівчина долі питала; Із барвіночку вінець ізвила, На чисту воду плисти пустила (Пісні та романси.., II, 1956, 184).
◊ Звива́ти (зви́ти) гніздо́ див. гніздо́.
2. Згортати, скручувати що-небудь у сувій, згорток, кільце.
— Що хочете тим сказати, тату? — спитала вона спокійно, звиваючи назад розсипані ноти (Коб., І, 1956, 87);
— Буде буря!.— ..На великому чорному баркасі.. справді звивали вітрила (Коцюб., І, 1955, 389);
Порицький помалу розв’язав книжку, звинув у каблучку шнурочок (Л. Укр., III, 1952, 749);
// Загортати, закручувати в що-небудь.
— Я тобі звину в папір і в шматину [листа], візьмеш в ремінь, то не згубиш! (Фр., III, 1950, 438).
3. розм. Закручуючи по спіралі, навколо осі, піднімати вгору.
Звиваючи куряву смерчем, промчав вихор (Тулуб, Людолови, І, 1957, 135).
4. діал. Завивати (волосся).
Кинулась [панночка] на ліжко: — Роззувай!.. А вмієш ти волосся звивати? — питає.. — Я не вмію кіс ізвивати!.. (Вовчок, І, 1955, 106).
Значення в інших словниках
- звивати — звива́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- звивати — Згортати, скручувати, сплітати; (волосся) Б. З. завивати, кучерявити. Словник синонімів Караванського
- звивати — і рідко ізвивати, -аю, -аєш, недок., звити, зів'ю, зів'єш і рідко ізвити, ізів'ю, ізів'єш і діал. звинути і рідко ізвинути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Скручуючи, сплітаючи нитки, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звивати — зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня... Фразеологічний словник української мови
- звивати — II. ВИ́ТИ (про птахів — влаштовувати гніздо), ЗВИВА́ТИ, МОСТИ́ТИ. — Док.: зви́ти, ви́мостити. (Будівничий:) Орли недарма гнізда в'ють на горах. На гору доступитися нелегко (Леся Українка); Знов звила (ластівка) В нас під хатою кубельце... (П. Словник синонімів української мови
- звивати — Звива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. звити, зів'ю, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. Словник української мови Грінченка