1. Словник української мови Грінченка

звивати

Звива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. звити, зів'ю, -єш, гл.

1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90.

2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13.

3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273.

4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звивати — звива́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. звивати — Згортати, скручувати, сплітати; (волосся) Б. З. завивати, кучерявити. Словник синонімів Караванського
  3. звивати — і рідко ізвивати, -аю, -аєш, недок., звити, зів'ю, зів'єш і рідко ізвити, ізів'ю, ізів'єш і діал. звинути і рідко ізвинути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Скручуючи, сплітаючи нитки, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звивати — зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня... Фразеологічний словник української мови
  5. звивати — II. ВИ́ТИ (про птахів — влаштовувати гніздо), ЗВИВА́ТИ, МОСТИ́ТИ. — Док.: зви́ти, ви́мостити. (Будівничий:) Орли недарма гнізда в'ють на горах. На гору доступитися нелегко (Леся Українка); Знов звила (ластівка) В нас під хатою кубельце... (П. Словник синонімів української мови
  6. звивати — ЗВИВА́ТИ і рідко ІЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВИ́ТИ, зів’ю́, зів’є́ш і рідко ІЗВИ́ТИ, ізів’ю́, ізів’є́ш і діал. ЗВИ́НУТИ і рідко ІЗВИ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Скручуючи, сплітаючи нитки, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь. Словник української мови в 11 томах