звивати

Значення в інших словниках

1. звивати — звива́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. звивати — і рідко ізвивати, -аю, -аєш, недок., звити, зів'ю, зів'єш і рідко ізвити, ізів'ю, ізів'єш і діал. звинути і рідко ізвинути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Скручуючи, сплітаючи нитки, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звивати — зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня... Фразеологічний словник української мови
4. звивати — II. ВИ́ТИ (про птахів — влаштовувати гніздо), ЗВИВА́ТИ, МОСТИ́ТИ. — Док.: зви́ти, ви́мостити. (Будівничий:) Орли недарма гнізда в'ють на горах. На гору доступитися нелегко (Леся Українка); Знов звила (ластівка) В нас під хатою кубельце... (П. Словник синонімів української мови
5. звивати — ЗВИВА́ТИ і рідко ІЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВИ́ТИ, зів’ю́, зів’є́ш і рідко ІЗВИ́ТИ, ізів’ю́, ізів’є́ш і діал. ЗВИ́НУТИ і рідко ІЗВИ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Скручуючи, сплітаючи нитки, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь. Словник української мови в 11 томах
6. звивати — Звива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. звити, зів'ю, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. Словник української мови Грінченка