звіряння
ЗВІРЯ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. звіря́ти¹.
ЗВІРЯ́ННЯ², я, с. Дія за знач. звіря́ти².
Маркс враховував весь обсяг роботи щодо редагування перекладів і, зокрема, необхідність найретельнішого звіряння рукопису перекладу з оригіналом (Мовозн., VII, 1949, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіряння — звіря́ння 1 іменник середнього роду розкриття своїх думок, планів тощо звіря́ння 2 іменник середнього роду зіставлення, перевірка точності, відповідності чого-небудь Орфографічний словник української мови
- звіряння — I -я, с. Дія за знач. звіряти I. II -я, с. Дія за знач. звіряти II. Великий тлумачний словник сучасної мови