звіряння
звіря́ння 1
іменник середнього роду
розкриття своїх думок, планів тощо
звіря́ння 2
іменник середнього роду
зіставлення, перевірка точності, відповідності чого-небудь
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіряння — I -я, с. Дія за знач. звіряти I. II -я, с. Дія за знач. звіряти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звіряння — ЗВІРЯ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. звіря́ти¹. ЗВІРЯ́ННЯ², я, с. Дія за знач. звіря́ти². Маркс враховував весь обсяг роботи щодо редагування перекладів і, зокрема, необхідність найретельнішого звіряння рукопису перекладу з оригіналом (Мовозн., VII, 1949, 13). Словник української мови в 11 томах