звіряння
звіря́ння
I -я, с.
Дія за знач. звіряти I.
II -я, с.
Дія за знач. звіряти II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіряння — звіря́ння 1 іменник середнього роду розкриття своїх думок, планів тощо звіря́ння 2 іменник середнього роду зіставлення, перевірка точності, відповідності чого-небудь Орфографічний словник української мови
- звіряння — ЗВІРЯ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. звіря́ти¹. ЗВІРЯ́ННЯ², я, с. Дія за знач. звіря́ти². Маркс враховував весь обсяг роботи щодо редагування перекладів і, зокрема, необхідність найретельнішого звіряння рукопису перекладу з оригіналом (Мовозн., VII, 1949, 13). Словник української мови в 11 томах