згінний

ЗГІ́ННИЙ:

Згінні дні, іст. — дні, в які все доросле населення села зганялося на панщину.

Селяни повинні були відробляти на користь поміщика значну кількість згінних днів (Історія УРСР, I, 1953, 421);

Ті згінні дні, що вся громада повинна була одроблять — то за чередника, то за титаря.. — пан одкладав на жнива (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згінний — згі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. згінний — Згінний, -а, -е згінні дні. Дни, въ которые все сельское рабочее населеніе сгонялось на барщину. О. 1862. IV. 94. Словник української мови Грінченка