здобування

ЗДОБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. здобува́ти.

Нестача транспорту та обладнання гальмує розвиток здобування нафти, якою Аргентіна дуже багата (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобування — здобува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. здобування — -я, с. Дія за знач. здобувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здобування — Здобува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)