здобування

здобува́ння

-я, с.

Дія за знач. здобувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобування — здобува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. здобування — Здобува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. здобування — ЗДОБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. здобува́ти. Нестача транспорту та обладнання гальмує розвиток здобування нафти, якою Аргентіна дуже багата (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 58). Словник української мови в 11 томах