зеніт
ЗЕНІ́Т, у, ч.
1. Найвища точка небесної сфери над головою спостерігача.
Хоч сонце ще не досягло зеніту, але пекло немилосердно (Руд., Остання шабля, 1959, 415);
Небо і небо над ними. В зеніті незаймано чисте, а нижче по обріях — буре, сухе, тривожно скаламучене (Гончар, Таврія.., 1957, 417);
Темна грозова хмара могутніми ривками посувалась до зеніту (Кол., Терен.., 1959, 30).
2. перен. Найвищий ступінь розвитку, вершина чого-небудь.
Його щастя дійшло до зеніту, коли Ганя в рік по шлюбі вродила йому близнюків (Фр., VI, 1951, 165);
В натхненній праці, В зеніті слави Рости нам, юним, І молодіти (Бойко, Про 17 літ, 1958, 22);
Основна маса женців в зеніт спеки піде на відпочинок (Ле, В снопі.., 1960, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зеніт — зені́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зеніт — Найвища точка; (слави) вершок, вінець, апогей. Словник синонімів Караванського
- зеніт — Зенит — zenith — Zenit — умовна точка перетину вертикальної лінії чи нормалі до поверхні земного еліпсоїда з небесною сферою. Гірничий енциклопедичний словник
- зеніт — -у, ч. 1》 Найвища точка небесної сфери над головою спостерігача. 2》 перен. Найвищий ступінь розвитку, вершина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зеніт — Найвище, щонайвище, див. верх Словник чужослів Павло Штепа
- зеніт — зені́т (франц. zenith, від араб. земт, букв. – шлях, напрям) 1. Найвищий ступінь, найвища точка. 2. Точка перетину вертикальної лінії з небесною сферою. Словник іншомовних слів Мельничука
- зеніт — Точка перетину вертикальної лінії, що проходить через спостерігача, з небесною сферою. Універсальний словник-енциклопедія
- зеніт — ВЕРШИ́НА чого (найвища точка розвитку, найвищий ступінь вияву чогось і т. ін.), ВНЕ́ЦЬ, ВЕРХІ́В'Я, АПОГЕ́Й книжн., ЗЕНІ́Т книжн., КУЛЬМІНА́ЦІЯ книжн., ПІК книжн., ОЛІ́МП книжн., ВЕРХОВИ́НА рідше. Словник синонімів української мови
- зеніт — Зені́т, -ту, в -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)