зловіще

ЗЛОВІ́ЩЕ, присл., розм. Те саме, що злові́що.

— Лиш одна пляма темної хмари зловіще зависала над буковим лісом (Кобр., Вибр., 1954, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зловіще — злові́ще прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови