зловіщий

ЗЛОВІ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що злові́сний.

Над затихлою морською поверхнею розляглось зловіще ревіння моторів (Коз., Серце матері, 1947, 134);

Кожним своїм нервом Кравцов слухав зловіщу тишу ночі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 188);

Зловіще каркання попа бевкалось об голови селян (Іваничук, Край.. шляху, 1962, 317).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зловіщий — Зловісний Неправильно-правильно
  2. зловіщий — хохл. (зловещій) лиховісний лиховісний, зловорожий Словник чужослів Павло Штепа