злочинка

ЗЛОЧИ́НКА, и, ж., рідко. Те саме, що злочи́нниця.

[Черниця:] Моя лагідна мати не злочинка, Не вбила і не хтіла вбить нікого (Л. Укр., І, 1951, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злочинка — злочи́нка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови