1. Словник української мови в 11 томах

злютованість

ЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. злюто́ваний.

Поруч з жахами блокади [М. С.] Тихонов побачив величезний героїзм, незламну злютованість народу, побачив і записав у віршах (Вітчизна, 3, 1963, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злютованість — злюто́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. злютованість — -ності, ж. Властивість і стан за знач. злютований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злютованість — ЗЛЮТО́ВАНІСТЬ¹, ності, ж., рідко. Стан за знач. злюто́ваний¹. ЗЛЮТО́ВАНІСТЬ², ності, ж. Властивість і стан за знач. злюто́ваний². Під мурами Полтави Полки спинилися, міцні В своїй злютованості грізній (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах