знаменно
ЗНАМЕ́ННО, присл.
1. Дуже виразно, велично.
Як повно і знаменно розкрився в грозах війни мужній і сердечний талант Дмитра Вакарова, Володимира Булаєнка, Леоніда Левицького, Миколи Шутя, чиї вірші з новою силою зазвучали в наші дні (Літ. газ., 11.III 1959, 3).
2. у знач. присудк. сл. Дуже важливо в якому-небудь відношенні, надзвичайно.
Знаменно й те, що перша у світі міжнародна конференція по роззброєнню відбулася також у столиці нашої Батьківщини — Москві в 1922 році (Ком. Укр., 7, 1962, 6);
— Це просто знаменно. Обох орденом Леніна, в одному Указі, чоловіка й жінку (Кучер, Дорога.., 1958, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знаменно — знаме́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- знаменно — присл. 1》 Дуже виразно, велично. 2》 у знач. присудк. сл. Дуже важливо в якому-небудь аспекті, надзвичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знаменно — Знаме́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)