знаменно

ЗНАМЕ́ННО, присл.

1. Дуже виразно, велично.

Як повно і знаменно розкрився в грозах війни мужній і сердечний талант Дмитра Вакарова, Володимира Булаєнка, Леоніда Левицького, Миколи Шутя, чиї вірші з новою силою зазвучали в наші дні (Літ. газ., 11.III 1959, 3).

2. у знач. присудк. сл. Дуже важливо в якому-небудь відношенні, надзвичайно.

Знаменно й те, що перша у світі міжнародна конференція по роззброєнню відбулася також у столиці нашої Батьківщини — Москві в 1922 році (Ком. Укр., 7, 1962, 6);

— Це просто знаменно. Обох орденом Леніна, в одному Указі, чоловіка й жінку (Кучер, Дорога.., 1958, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаменно — знаме́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. знаменно — присл. 1》 Дуже виразно, велично. 2》 у знач. присудк. сл. Дуже важливо в якому-небудь аспекті, надзвичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знаменно — Знаме́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)