1. Словник української мови в 11 томах

знатний

ЗНА́ТНИЙ, а, е.

1. Відомий своїми подвигами, заслугами; видатний.

Перша злива у весняній силі, Наче золоті напнуті струни — Над полями знатної артілі імені Паризької Комуни (Мур., Трибуна, 1950, 33);

Багата і славна наша республіка на знатних людей — передовиків промисловості і сільського господарства, новаторів виробництва, невтомних трудівників (Рад. Укр., 4.VII 1958, 1);

Знатний снайпер; Знатна ланкова.

2. розм. Який має добрі якості; надзвичайний, чудовий.

Шишак, панцир і меч булатний; Спис з прапором, щит дуже знатний (Котл., І, 1952, 267);

Знатна вечеря.

3. Який належить до знаті (у 1 знач.).

Бажали б пани польські повидавати своїх дочок за багатирів і з роду знатного… Так де ж ти набереш стільки багатих та знатних женихів? (Мирний, І, 1949, 206);

Родовитий боярин не міг служити під начальством менш знатної людини або навіть на однаковій посаді з людиною менш знатною (Іст. СРСР, І, 1956, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знатний — зна́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знатний — див. значний; хороший Словник синонімів Вусика
  3. знатний — [знатнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. знатний — -а, -е. 1》 Відомий своїми подвигами, заслугами; видатний. 2》 розм. Який має добрі якості; надзвичайний, чудовий. 3》 Який належить до знаті (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знатний — Вельможний, мостивий, значний, див. знаменитий, іменитий Словник чужослів Павло Штепа
  6. знатний — зна́тна пти́ця, зневажл. Заможна людина, поважна особа. З усіх боків дівчата так і пострілювали поглядами на цю знатну, в картатому костюмі, птицю, що не вміла навіть сидіти до ладу на траві (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  7. знатний — ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  8. знатний — Знатний, -а, -е Замѣтный. Словник української мови Грінченка