знаттєлюбний
ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить багато знати (у 2 знач.), прагне до знань; допитливий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знаттєлюбний — знаттєлю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- знаттєлюбний — -а, -е. Який любить багато знати (у 2 знач.), прагне до знань; допитливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знаттєлюбний — ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А. Словник синонімів української мови