знаттєлюбний

знаттєлю́бний

-а, -е.

Який любить багато знати (у 2 знач.), прагне до знань; допитливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаттєлюбний — знаттєлю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знаттєлюбний — ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А. Словник синонімів української мови
  3. знаттєлюбний — ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить багато знати (у 2 знач.), прагне до знань; допитливий. Словник української мови в 11 томах