знать
ЗНАТЬ, і, ж., збірн.
1. Привілейовані люди перев. у буржуазно-дворянському суспільстві.
Цариця в супроводі Зубова покинула зал. Тепер придворна знать могла вільно висловити своє захоплення, красномовністю й лицарською витримкою Головатого (Добр., Очак. розмир, 1965, 419);
Сім’ї родових старійшин, племінних вождів і жерців захоплювали найкращі ділянки землі і перетворювалися в багату родоплемінну знать (Іст. СРСР, І, 1957, 12);
// зневажл., рідко. Заможні люди.
Ковзаються підошвами один одному по ногах, з теплою цупкістю, без особливого болю — наче граються. Остерігатися треба було тільки дукачів, ярмаркової знаті, що мала підбори з підковами (Гончар, І, 1959, 46).
2. рідко. Люди, відомі своїми подвигами, заслугами.
Ударники степу Наповнили сад — Гуляє, танцює Колгоспная знать (Ус., Вибр., 1948, 101).
Значення в інших словниках
- знать — знать іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
- знать — -і, ж., збірн. 1》 Привілейовані люди, перев. у дворянському суспільстві. || зневажл., рідко. Заможні люди. 2》 рідко. Люди, відомі своїми подвигами, заслугами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знать — хохл. (знать) великопанство великопанство, вельможі Словник чужослів Павло Штепа
- знать — не знать і слі́ду кого, чого. Немає кого-, чого-небудь, не можна знайти когось, щось. Кругом бори та болота, Туман, туман і пустота. Людей не чуть, не знать і сліду Людської страшної ноги (Т. Шевченко); Свікліцький засміявся дрібним щиросердним сміхом. Фразеологічний словник української мови
- знать — ЗНАТЬ (привілейовані люди в буржуазно-дворянському суспільстві); АРИСТОКРА́ТІЯ (вища родова знать); ДВОРЯ́НСТВО (панівний привілейований клас феодального, а пізніше і буржуазного суспільства); ШЛЯ́ХТА, ШЛЯХЕ́ТСТВО (у феодальній і буржуазній Польщі). Словник синонімів української мови