знать

ЗНАТЬ (привілейовані люди в буржуазно-дворянському суспільстві); АРИСТОКРА́ТІЯ (вища родова знать); ДВОРЯ́НСТВО (панівний привілейований клас феодального, а пізніше і буржуазного суспільства); ШЛЯ́ХТА, ШЛЯХЕ́ТСТВО (у феодальній і буржуазній Польщі). Приємно було інколи хизуватись перед паризькою знаттю достатком і цнотливістю (Н. Рибак); Тішилась ними (картинами) переважно пихата аристократія, але художник не втрачав надії, що бачитиме їх колись і весь трудящий Будапешт (О. Гончар); Тоді на нашій Україні тільки одні дворяни, тобто одна католицька шляхта, мала право просвіти в школах (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знать — -і, ж., збірн. 1》 Привілейовані люди, перев. у дворянському суспільстві. || зневажл., рідко. Заможні люди. 2》 рідко. Люди, відомі своїми подвигами, заслугами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знать — хохл. (знать) великопанство великопанство, вельможі Словник чужослів Павло Штепа
  3. знать — знать іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
  4. знать — не знать і слі́ду кого, чого. Немає кого-, чого-небудь, не можна знайти когось, щось. Кругом бори та болота, Туман, туман і пустота. Людей не чуть, не знать і сліду Людської страшної ноги (Т. Шевченко); Свікліцький засміявся дрібним щиросердним сміхом. Фразеологічний словник української мови
  5. знать — ЗНАТЬ, і, ж., збірн. 1. Привілейовані люди перев. у буржуазно-дворянському суспільстві. Цариця в супроводі Зубова покинула зал. Тепер придворна знать могла вільно висловити своє захоплення, красномовністю й лицарською витримкою Головатого (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах