1. Словник синонімів української мови

знахар

ЗНА́ХАР (людина, що лікує немедичними засобами та займається чаклуванням), ЗНА́ТНИ́К заст., ВОРОЖБИ́Т заст., ЗНА́ХОР (ЗНА́ХУР) рідко, ШЕПТУ́Н рідко. (Павло:) Нема нуднішої болісті, як зуби. (Яким:) Є такі знахарі, що замовляють (М. Кропивницький); Прадід стояв, мов знатник, що знає всі степові тайни, він здавався Данилкові господарем степових звичаїв (Ю. Яновський); Він ходив по лісах та по луках, збирав якісь квітки, камінці.. Старшиниха погадала навіть, чи не ворожбит він який (Б. Грінченко). — Пор. 1. чаклу́н.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знахар — зна́хар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. знахар — Зна́хар. Знавець. — А яке се відповідне місце для поєдинку! 1 не заобширне і не завузке, — сказав бурш з міною знахаря (Галіп, 62) // порівн. пол. znachor — знахар, znawca — знавець, pierwszy znawca — перший знавець; рос. знахарь — знахар, первый знаток — перший знавець. Українська літературна мова на Буковині
  3. знахар — Ворожбит, чаклун, зст. знатник, (у диких племен) шаман; знахур. Словник синонімів Караванського
  4. знахар — див. чародій Словник синонімів Вусика
  5. знахар — -я, рідко знахор, знахур, -а, ч. Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. знахар — Чаклун, ворожбит, див. колдун, мольфар, хіромант, маг, чародій Словник чужослів Павло Штепа
  7. знахар — В укр. віруваннях людина з незвичайними духовними і фізичними властивостями (мудра людина, земний бог), яка не знається з нечистою силою, просякнута глибокою релігійністю; народний цілитель; застосовує словесну магію — замовляння, примовки, ін. Універсальний словник-енциклопедія
  8. знахар — Зна́хар, -ря, -реві; -харі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. знахар — ЗНА́ХАР, я, рідко ЗНА́ХОР, ЗНА́ХУР, а, ч., заст. Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням. Прибіг знахар. Тудою, сюдою, віхтем, деркачем, ..довбнею, сморовидлом,— нічого не вдіє!... Словник української мови в 11 томах