1. Словник синонімів української мови

знахарка

ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКА заст., ЗНА́ТНИ́ЦЯ заст., БА́БА заст., БА́БКА заст., ШЕПТУ́ХА заст., ЗНА́ХОРКА (ЗНА́ХУРКА) рідко. — Пор. 1. ві́дьма.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знахарка — зна́харка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. знахарка — рідко знахорка, знахурка, -и. Жін. до знахар, знахор, знахур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знахарка — Зна́харка, -рки, -рці; -харки, -харок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. знахарка — ЗНА́ХАРКА, рідко ЗНА́ХОРКА, ЗНА́ХУРКА, и, ж., заст. Жін. до зна́хар, зна́хор, зна́хур. Вже не одна дівчина од його чахла, не одна й до знахарки ходила, і зілля варили, і чарували, так нічого не вдіяли (Стор. Словник української мови в 11 томах
  5. знахарка — Знахарка, -ки ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927. Словник української мови Грінченка