знеможено

ЗНЕМО́ЖЕНО. Присл. до знемо́жений 2.

Іноді бої тяглися годинами.. Навіть комендори на бронепоїздах — напівголі, богатирського здоров’я матроси — і ті часом не витримували, знеможено падали біля своїх розпечених гармат (Гончар, II, 1959, 125);

Нараз дівчина зупинилась і тихо, знеможено запитала: — Скажіть, куди ми йдемо? (Гур., Через замети, 1961, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знеможено — знемо́жено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. знеможено — Присл. до знеможений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови