знерухоміти
ЗНЕРУХО́МІТИ, ію, ієш, док., рідко. Стати нерухомим, застигнути на місці.
Міцніше обіперся [Кукулик] ліктями об стіл, знерухомів ще більше, щоб не пропустити жодного секретарського слова (Загреб., День.., 1964, 279);
Черепахи, як правило, не живуть у неволі. Знерухомівши десь у кутку кімнати, вони повільно вмирають… (Наука.., 1, 1967, 33);
// Заціпеніти, завмерти від сильних переживань, почуттів і т. ін.
Несподівано побачивши перед собою сина свого шефа, тільки на одну секунду знерухомів Самійло Овсійович (Шовк., Людина.., 1962, 290).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знерухоміти — знерухо́міти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- знерухоміти — -ію, -ієш, док., рідко. Стати нерухомим, застигнути на місці. || Заціпеніти, завмерти від сильних переживань, почуттів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знерухоміти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови