зроду-звіку
ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ див. зро́ду.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зроду-звіку — зро́ду-зві́ку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- зроду-звіку — див. здавна; ніколи Словник синонімів Вусика
- зроду-звіку — див. зроду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зроду-звіку — ДАВНО́ (протягом тривалого часу), ЗВІ́КУ-ЗРО́ДУ (ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ) підсил., СТО ЛІТ (РО́КІВ) підсил., ДАВНІ́СІНЬКО розм.; ДО́ВГО (дотепер). — Я Кумськая зовусь Сивилла.., Давно живу на світі я! (І. Словник синонімів української мови
- зроду-звіку — Зрода, зро́ду, зроду-звіку нар. 1) Вона зрода й у церкві не була. Мнж. 104. Чи був у тебе батько зроду? Ном. № 10505. Ой я зроду лишенька не знала. Чуб. V. 594. Зроду я заміж не піду. Лавр. 155. зроду-віку. Никогда еще. Словник української мови Грінченка