1. Словник української мови в 11 томах

зрозумілий

ЗРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е.

1. Доступний для сприймання, ясний, дохідливий.

Він забув, що його парафія не чула од його десятки год живої моральної проповіді на зрозумілій для селян народній мові (Н.-Лев., III, 1956, 368);

Книга була Зінькові така зрозуміла, така зрозуміла, як ще ні одна в світі: кожне тобі словечко в їй Зінько тямив, розумів і почував.. Звалася та книга «Кобзар Тараса Шевченка» (Гр., II, 1963, 327);

Вутанька, все більше насторожуючись, прислухалася до їхніх розмов, до їхніх умовлянь. Якісь натяки, якісь не зовсім зрозумілі докори (Гончар, II, 1959, 179);

// Який має близькі кому-небудь думки, погляди, інтереси і т. ін.

Досі Антін здавався простим і зрозумілим. Все було в нім ясне, добре відоме, укладалося в рамки, а от… (Коцюб., II, 1955, 297);

Варавка був найцікавіший і найзрозуміліший для Клима (Горький, Життя К. Самгіна, нерекл. Хуторяна, І, 1952, 21).

2. Який має підставу, закономірний.

Мені вже хотілось би так чи сяк заспокоїти зрозумілу цікавість авторову (Коцюб., III, 1956, 155);

Але це була не втома, а зрозуміла байдужість (Донч., V, 1957, 420).

Зрозумі́ла річ, у знач. вставн. сл. — зрозуміло, звичайно.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрозумілий — (легкий для розуміння) дохідливий, доступний, популярний, (особливо) прозорий. Словник синонімів Полюги
  2. зрозумілий — зрозумі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. зрозумілий — (легко) самозрозумілий; (- мову) дохідливий, легкий, не складний, ясний; (стиль) доступний, популярний; (вчинок) вмотивований, закономірний. Словник синонімів Караванського
  4. зрозумілий — див. виразний; явний Словник синонімів Вусика
  5. зрозумілий — [зрозум’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  6. зрозумілий — -а, -е. 1》 Доступний для сприймання, ясний, дохідливий. || Який має близькі кому-небудь думки, погляди, інтереси і т. ін. 2》 Який має підставу, закономірний. Зрозуміла річ у знач. вставн. сл. — зрозуміло, звичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. зрозумілий — ЗРОЗУМІ́ЛИЙ (легкий для сприймання), ДОСТУ́ПНИЙ, ПРИСТУ́ПНИЙ, ДОХІ́ДЛИВИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ПРОЗО́РИЙ підсил., Я́СНИ́Й підсил., ПОПУЛЯ́РНИЙ (про книгу, лекцію, пояснення і т. ін. — нескладний змістом і формою викладу). Словник синонімів української мови
  8. зрозумілий — Зрозумі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. зрозумілий — Зрозумілий, -а, -е Понятный. Левиц. Пов. 237. Словник української мови Грінченка