1. Словник української мови в 11 томах

зівнути

ЗІВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до зіва́ти 1.

— Поклав я його [пораненого] на землю. Бачу, щось сказати хоче — очі так і говорять, так і говорять, а вуста мовчать. Зівнув два рази — і все (Тют., Вир, 1964, 337).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зівнути — зівну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зівнути — -ну, -неш, док. Однокр. до зівати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зівнути — ПОЗІХА́ТИ (мимоволі вдихати й одразу ж видихати повітря ротом), ЗІВА́ТИ розм. — Док.: позіхну́ти, зівну́ти. Коли він зненацька позіхав, то швиденько прикривав рота долонею (Т. Масенко); Очі застигли, мов скляні, рот судорожно зівав, не в силі виштовхнути слово (Григорій Тютюнник). Словник синонімів української мови