зіпонути
ЗІПО́НУ́ТИ, о́ну́, о́не́ш, док., розм. Підсил. до зіпну́ти¹.
— Хто там кричить? давай сюди! — зіпонув Кривинський (Мирний, II, 1954, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зіпонути — зіпо́ну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зіпонути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- зіпонути — Зіпону́ти, -ну́, -не́ш гл. Заорать, загорланить, закричать. Мир. ХРВ. 264. Криком... зіпонув гайдамака. Мир. ХРВ. 251. Словник української мови Грінченка