1. Словник української мови в 11 томах

кадильниця

КАДИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Те саме, що кади́ло 1.

Кайдаш пішов у вівтар служити за паламаря.. й подав священикові кадильницю… (Н.-Лев., II, 1956, 268);

В церкві пахне.. розігрітим воском, свіжовичиненими кожухами і прополісом, бо господар овитий титар клав у кадильницю до крихітки ладану пахучу замазку, якою бджоли шпаклюють вулики (Стельмах, І, 1962, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадильниця — кади́льниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кадильниця — Богослужбова посудина, що являє собою круглу чашу з кришкою на ланцюжках, у яку на жевріюче вугілля кладуть ладан для здійснення кадіння; кадило Словник церковно-обрядової термінології
  3. кадильниця — див. каганець Словник синонімів Вусика
  4. кадильниця — -і, ж. Те саме, що кадило 1). Великий тлумачний словник сучасної мови