калабалик

КАЛАБА́ЛИ́К, у, ч., діал. Гармидер, галас.

[Xаритон (вибіга):] Біля розправи цілий калабалик зчинився!.. (Кроп., IV, 1959, 92);

Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (Добр., Очак. розмир, 1965, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калабалик — калаба́ли́к іменник чоловічого роду гармидер, галас діал. Орфографічний словник української мови
  2. калабалик — див. гамір Словник синонімів Вусика
  3. калабалик — -у, ч., діал. Гармидер, галас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. калабалик — ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм. Словник синонімів української мови
  5. калабалик — Калабалик, -ку м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик. Словник української мови Грінченка