калькування
КАЛЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. калькува́ти.
В пожовтневий період значно збагатився лексичний фонд української літературної мови.. способом калькування (копіювання), тобто утворенням потрібних слів і словосполучень за зразком інших мов, в яких певні предмети, явища і поняття мають уже певні назви (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 39);
Калькування — творення слів і окремих виразів шляхом копіювання того самого способу, яким вони утворені в іншій мові, у мові-джерелі (Сл. лінгв. терм., 1957, 77).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калькування — калькува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- калькування — -я, с. Дія за знач. калькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови