калькування

КАЛЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. калькува́ти.

В пожовтневий період значно збагатився лексичний фонд української літературної мови.. способом калькування (копіювання), тобто утворенням потрібних слів і словосполучень за зразком інших мов, в яких певні предмети, явища і поняття мають уже певні назви (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 39);

Калькування — творення слів і окремих виразів шляхом копіювання того самого способу, яким вони утворені в іншій мові, у мові-джерелі (Сл. лінгв. терм., 1957, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калькування — калькува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. калькування — -я, с. Дія за знач. калькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови