карбування
КАРБУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. карбува́ти.
Техніка карбування та інкрустації використовувалася для оздоблення зброї та військового спорядження (Нар. тв. та етн., 1, 1969, 73);
Нині Ленінградський монетний двір є унікальним у краіні підприємством, де поряд з карбуванням металевих монет успішно розвивається такий складний і цікавий вид мистецтва, як модельєрне (Наука.., 12, 1960, 9).
2. Те, що вирізьблене на чому-небудь; карбований орнамент, зображення.
Нелі гидко пригублюватись до келиха, обкладеного ззовні почорнілим карбуванням (Вільде, Сестри.., 1958, 363);
Ковані вироби часто оздоблювали карбуванням, що його наносили на поверхню предмета (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 419);
Сповнені гумору карбування.. «Біля джерела» і «Продавець кераміки» (Вітч., 5, 1969, 224).
Значення в інших словниках
- карбування — карбува́ння 1 іменник середнього роду дія карбува́ння 2 іменник середнього роду зображення Орфографічний словник української мови
- карбування — -я, с. 1》 Дія за знач. карбувати. 2》 Те, що вирізьблене на чому-небудь; карбований орнамент, зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карбування — Загальна назва технік художньої обробки металевих виробів (чеканка, вибивання, штампування). Архітектура і монументальне мистецтво