карбункул

КАРБУ́НКУЛ¹, а, ч., мед. Гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини; скупчення на невеличкій ділянці шкіри кількох фурункулів.

Мікробіологи одержали новий антибіотик — актиноміцин «К» проти сибірки й емфізематозного карбункула (Наука.., 12, 1956, 33);

Від його [тарантула] укусу нога розпухла, і на стопі наливався кров’ю і гноєм величезний карбункул (Тулуб, Людолови, І, 1957, 181).

КАРБУ́НКУЛ², у, ч., заст. Коштовний камінь— червоний гранат.

Перстень із карбункулом; *У порівн. Серед буйного ягідника блищали, наче карбункули та рубіни, суниці (Оп., Іду.., 1958, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбункул — карбу́нкул 1 іменник чоловічого роду запалення шкіри карбу́нкул 2 іменник чоловічого роду камінь рідко Орфографічний словник української мови
  2. карбункул — (самоцвіт) червоний гранат; (болячка) чиряк, фурункул. Словник синонімів Караванського
  3. карбункул — Карбункул — carbuncle — Karfunkel, Karfunkelstein – староукраїнська назва червоного ґранату, а також рубіну, піропу, альмандину червоного кольору; коштовний камінь. В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції "Про камені та геми" Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.). Гірничий енциклопедичний словник
  4. карбункул — I -а, ч., мед. Гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини; скупчення на невеличкій ділянці шкіри кількох фурункулів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. карбункул — (мед.) бокорован, чиряк, вогневичка Словник чужослів Павло Штепа
  6. карбункул — карбу́нкул (від лат. carbunculus – вуглик) гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини з одночасним ураженням волосяних сумок та сальних залоз; виникає внаслідок зараження ушкодженої шкіри гноєтворними мікроорганізмами. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. карбункул — ФУРУ́НКУЛ (гнійне запалення волосяного мішечка сальної залози), ЧИРЯ́К, ЧИ́РКА розм., ЧИРЯ́ЧКА розм.; КАРБУ́НКУЛ (скупчення). Із звіробою виготовлено новий препарат — іманин — для зовнішнього застосування при опіках,.. Словник синонімів української мови
  8. карбункул — Карбу́нкул, -ла; -кули, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)